прохропіти

ПРОХРОПІ́ТИ, ПРОХУ́КАТИ, плю́, пи́ш; мн. прохропля́ть; ПРОХРОПТИ́, пу́, пе́ш, док.

1. Док. до хропі́ти, хропти́.

Кінь на місточку .. насторожено й сполохано прохропів і гучно загупав (М. Івченко);

Хворий прохропів і замовк.

2. Хропіти, хропти якийсь час.

Вони дружно прохропіли цілу ніч, не поворухнувшись (Василь Шевчук).

Значення в інших словниках

1. прохропіти — прохропі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прохропіти — -плю, -пиш; мн. прохроплять; і прохропти, -пу, -пеш, док. 1》 Док. до хропіти, хропти. 2》 Хропіти, хропти якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови