прохірон

ПРОХІРО́Н, ?, ч., іст.

Містобудівний кодекс давньоруської доби, який пізніше використовувався при заснуванні нових селищ і значних міст в Україні та Московії в епоху Середньовіччя.

Основою її [Ярославової устави § 54-9] постанов служить Прохірон цісаря Василя Македонянина (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. прохірон — -а, ч., іст. Кодифікація деяких основних інститутів візантійського права, складена у 879 р.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. прохірон — Містобудівний кодекс давньоруської доби. Винайдені ще у Візантії і за давньоруських часів правила використовувались при заснуванні нових селищ і значних міст в Україні та Московії в епоху Середньовіччя.  Архітектура і монументальне мистецтво