процесор
ПРОЦЕ́СОР, а, ч.
1. Основний елемент комп'ютера для здійснення обчислень та керування процесами в комп'ютерній системі; власне обчислювальний елемент комп'ютера без периферійного обладнання.
2. Спеціалізована програма оброблення даних, що є частиною програми автоматизації програмування.
Процесор бази даних;
Процесор вводу-виводу;
Процесор друку.
△ (1) Те́кстовий проце́сор – програма, що забезпечує редагування текстів у комп'ютері з більш розвинутими, ніж у текстовому редакторі, засобами форматування, перевірки правопису та іншими сервісними можливостями.
Для операційних систем розроблено багато прикладних програмних систем (інформаційно-пошукові системи, текстові процесори, комп'ютерні видавничі системи) (з наук. літ.);
Word 97 являє собою текстовий процесор, за допомогою якого можна підготувати різноманітні документи будь-якої складності: від звичайних листів і довідок до виразно оформлених рекламних листків і каталогів, статей і книг (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)