процесор
проце́сор
-а, ч.
1》 Центральний пристрій в ЕОМ, що обробляє інформацію та управляє всім обчислювальним процесом.
|| Пристрій для обробки даних.
Інтерфейсний процесор — спеціалізований процесор, що забезпечує діалоговий доступ до потужного обчислювального процесора чи мережі.
Конвеєрний процесор — процесор, у якому команда виконується послідовно рядом пристроїв.
Матричний процесор — процесор із спеціальною архітектурою, розрахованою на обробку числових масивів.
Мовний процесор — процесор, призначений для трансляції та виконання програм, написаних якоюсь мовою програмування.
Центральний процесор — процесор, що виконує основні функції щодо обробки даних і керування роботою інших частин комп'ютера чи системи.
2》 Складна логічна програма, що є частиною системи автоматизації програмування.
Великий тлумачний словник сучасної української мови