процесуальний

ПРОЦЕСУА́ЛЬНИЙ, а, е.

Стос. до процесу (у 3 знач.).

У судову камеру не заходили, бо Петро Петрович не думав показувати [губернаторові] суду процесуального, а тільки скорий (В. Самійленко);

Всякий судовий процес за своїми процесуальними нормами вимагає, щоб підсудний мав оборону (Ю. Смолич);

Результати огляду [речових доказів] мають бути відображені у відповідних процесуальних документах (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. процесуальний — процесуа́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. процесуальний — [процеисуал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. процесуальний — -а, -е. Стос. до процесу (у 3 знач.). Процесуальний кодекс. Процесуальне право — частина норм правової системи, яка регулює відносини, що виникають при розслідуванні злочинів, розгляді та вирішенні кримінальних та цивільних справ.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. процесуальний — Судочинний  Словник чужослів Павло Штепа
5. процесуальний — процесуа́льний той, що належить до судового процесу, до судочинства взагалі; ¤ п-е право – галузь права, що регулює судочинство, а також діяльність органів держави щодо розгляду і розв’язання адміністративних справ.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. процесуальний — Процесуа́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)