процесуальний
ПРОЦЕСУА́ЛЬНИЙ, а, е.
Стос. до процесу (у 3 знач.).
У судову камеру не заходили, бо Петро Петрович не думав показувати [губернаторові] суду процесуального, а тільки скорий (В. Самійленко);
Всякий судовий процес за своїми процесуальними нормами вимагає, щоб підсудний мав оборону (Ю. Смолич);
Результати огляду [речових доказів] мають бути відображені у відповідних процесуальних документах (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- процесуальний — процесуа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- процесуальний — [процеисуал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- процесуальний — -а, -е. Стос. до процесу (у 3 знач.). Процесуальний кодекс. Процесуальне право — частина норм правової системи, яка регулює відносини, що виникають при розслідуванні злочинів, розгляді та вирішенні кримінальних та цивільних справ. Великий тлумачний словник сучасної мови
- процесуальний — Судочинний Словник чужослів Павло Штепа
- процесуальний — процесуа́льний той, що належить до судового процесу, до судочинства взагалі; ¤ п-е право – галузь права, що регулює судочинство, а також діяльність органів держави щодо розгляду і розв’язання адміністративних справ. Словник іншомовних слів Мельничука
- процесуальний — Процесуа́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)