проціловувати

ПРОЦІЛО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОЦІЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що, розм.

1. Цілуючи, порушувати цілісність чого-небудь.

[Явдоха:] Та годі-бо, ще й щоку процілуєте, буде дірка (М. Кропивницький);

* Образно. На шибці ясніє цятка. Щось гаряче, щось золоте продирає, прогризає в замурованій шибці дірочки, проціловує (С. Васильченко).

2. тільки док. Цілувати якийсь час.

Значення в інших словниках

1. проціловувати — проціло́вувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. проціловувати — -ую, -уєш, недок., процілувати, -ую, -уєш, док., перех., розм. 1》 Цілуючи, порушувати цілісність чого-небудь. 2》 тільки док. Цілувати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови