проціловувати
ПРОЦІЛО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОЦІЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що, розм.
1. Цілуючи, порушувати цілісність чого-небудь.
[Явдоха:] Та годі-бо, ще й щоку процілуєте, буде дірка (М. Кропивницький);
* Образно. На шибці ясніє цятка. Щось гаряче, щось золоте продирає, прогризає в замурованій шибці дірочки, проціловує (С. Васильченко).
2. тільки док. Цілувати якийсь час.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проціловувати — проціло́вувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- проціловувати — -ую, -уєш, недок., процілувати, -ую, -уєш, док., перех., розм. 1》 Цілуючи, порушувати цілісність чого-небудь. 2》 тільки док. Цілувати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови