1. Орфографічний словник української мови

проціловувати

проціло́вувати

дієслово недоконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проціловувати — -ую, -уєш, недок., процілувати, -ую, -уєш, док., перех., розм. 1》 Цілуючи, порушувати цілісність чого-небудь. 2》 тільки док. Цілувати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. проціловувати — ПРОЦІЛО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОЦІЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що, розм. 1. Цілуючи, порушувати цілісність чого-небудь. [Явдоха:] Та годі-бо, ще й щоку процілуєте, буде дірка (М. Кропивницький); * Образно. На шибці ясніє цятка. Словник української мови у 20 томах