прошамкотіти
ПРОШАМКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., що, розм.
Те саме, що проша́мкати.
– Чи ти не знайдеш відра, чоловіче? – здивовано прошамкотіла в мене за плечима старенька (Ю. Збанацький);
Похила душа жіноча, така стара, що вії обсипалися з повік, .. – щось прошамотіла зморщеними устами (В. Барка).
Словник української мови (СУМ-20)