прошамотіти

ПРОШАМОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док.

1. Видати шамотіння.

Зарябіла на воді широка стежка,.. прошамотів прибережний верболіз (В. Козаченко).

2. Пройти, пролетіти з шамотінням.

Сова прошамотіла на своїх м'яких крилах (Дніпрова Чайка).

3. що, розм. Сказати тихо, прошепотіти.

– Чого тобі треба, хлопче? – прошамотіла стара (Л. Первомайський);

– Наші діди зазнали біди, а наші внуки зазнають муки, – зітхнувши, прошамотіла стара Злиденчиха (О. Іваненко).

Значення в інших словниках

1. прошамотіти — прошамоті́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прошамотіти — -очу, -отиш, док. 1》 неперех. Видати шамотіння. 2》 неперех. Пройти, пролетіти з шамотінням. 3》 перех., розм. Сказати тихо, прошепотіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прошамотіти — СКАЗА́ТИ (передати словами думки, почуття, поставити якесь запитання, дати відповідь, зробити повідомлення і т. ін.), МО́ВИТИ, ПРОМО́ВИТИ, ПРОГОВОРИ́ТИ, ПРОКАЗА́ТИ, ВИ́МОВИТИ, ВИ́СЛОВИТИ, ПОВІ́ДАТИ, ВИ́ГОВОРИТИ розм., ПРОГЛАГО́ЛИТИ (ПРОГЛАГОЛАТИ) заст.  Словник синонімів української мови
4. прошамотіти — Прошамотіти, -мочу, -тиш гл. Прошелестѣть.  Словник української мови Грінченка