Словник української мови у 20 томах

прошкандибати

ПРОШКАНДИБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм.

1. Пройти, шкандибаючи.

Якась маленька постать, важко спираючись на паличку, прошкандибала до хвіртки (В. Собко);

Журба прошкандибав до стільця і миттю взув і другий чобіт (Г. Епік).

2. Шкандибати якийсь час.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. прошкандибати — прошкандиба́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. прошкандибати — -аю, -аєш, док., розм. 1》 Пройти, шкандибаючи. 2》 Шкандибати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прошкандибати — Прошкандиба́ти, -ба́ю, -єш гл. Проковылять, хромая.  Словник української мови Грінченка