прошкодитися
ПРОШКО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, док., розм.
Те саме, що провини́тися.
– Сьогодні уранці нахвалялася [мати]; тілько ще в чому прошкодишся – розірву (Панас Мирний);
Один на суді й прошкодився так. що через його [нього] двох у Сибір заслали (Б. Грінченко).
Словник української мови (СУМ-20)