прошукати

ПРОШУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що.

Шукати якийсь час.

Коли твою душу нудьга наполяже І ти прошукаєш утіхи дарма, Нехай вона з серця ніколи не каже – Що ніби утіхи ніде вже нема (І. Манжура).

Значення в інших словниках

1. прошукати — прошука́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прошукати — -аю, -аєш, док., перех. Шукати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прошукати — Прошука́ти, -ка́ю, -єш гл. Проискать. Прошукав увесь день, а не знайшов.  Словник української мови Грінченка