прошукати
ПРОШУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що.
Шукати якийсь час.
Коли твою душу нудьга наполяже І ти прошукаєш утіхи дарма, Нехай вона з серця ніколи не каже – Що ніби утіхи ніде вже нема (І. Манжура).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прошукати — прошука́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- прошукати — -аю, -аєш, док., перех. Шукати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прошукати — Прошука́ти, -ка́ю, -єш гл. Проискать. Прошукав увесь день, а не знайшов. Словник української мови Грінченка