прощенний

ПРОЩЕ́ННИЙ, а, е.

Якого можна простити.

Яновський вкладає у свій перший великий твір і свіжість пізнання, і навіть деяку надмірність та розкиданість, прощенну для юного неофіта, для якого вже відкрилися таїни містецтва (М. Бажан).

Значення в інших словниках

1. прощенний — проще́нний прикметник якого можна простити  Орфографічний словник української мови
2. прощенний — -а, -е. Якого можна простити.  Великий тлумачний словник сучасної мови