Словник української мови у 20 томах

прощілина

ПРОЩІ́ЛИНА, и, ж.

1. Вузьке міжгір'я в горах; ущелина.

Тут [у горах Казахстану] не побачиш води цілими тижнями, а коли нападеш на неї, вона.. проритими нею вузенькими рівчачками зникає в прощілинах гір... (Олесь Досвітній).

2. Вузька щілина, тріщина в чому-небудь.

Невдоволено чвиркнув [парубок] крізь прощілину в зубах (В. Логвиненко);

Чужинець миттю підвівся, навшпиньках підійшов до дверей, уважно зазираючи в їхні прощілини (Олесь Досвітній).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. прощілина — прощі́лина іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. прощілина — див. отвір; щілина  Словник синонімів Вусика
  3. прощілина — -и, ж. 1》 Вузьке міжгір'я в горах; ущелина. 2》 Вузька щілина, тріщина в чому-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прощілина — УЩЕ́ЛИНА (вузька і глибока западина між горами), РОЗПА́ДИНА, РОЗПА́ДОК, ПРІ́РВА, РОЗКО́ЛИНА, ЩІ́ЛИ́НА, РОЗЩІ́ЛИНА (РОЗЩЕ́ЛИНА) рідше, ПРОЩІ́ЛИНА рідше, РОЗПА́ЛИНА діал. З глибокої ущелини, де хмарками біліли водоспади, дув сильний вітер (М.  Словник синонімів української мови