прощілина
ПРОЩІ́ЛИНА, и, ж.
1. Вузьке міжгір'я в горах; ущелина.
Тут [у горах Казахстану] не побачиш води цілими тижнями, а коли нападеш на неї, вона.. проритими нею вузенькими рівчачками зникає в прощілинах гір... (Олесь Досвітній).
2. Вузька щілина, тріщина в чому-небудь.
Невдоволено чвиркнув [парубок] крізь прощілину в зубах (В. Логвиненко);
Чужинець миттю підвівся, навшпиньках підійшов до дверей, уважно зазираючи в їхні прощілини (Олесь Досвітній).
Словник української мови (СУМ-20)