прощупуватися
ПРОЩУ́ПУВАТИСЯ, ується, недок.
1. Відчуватися, виявлятися при прощупуванні.
Хлопчику стало гірше. Підвищилась температура, пульс ледве прощупувався (О. Копиленко);
– Тоню, а що це може бути? Малярія? – знепокоєно спитала Марина. – Напевно. Хоч селезінка не прощупується. Покладемо в постіль, дослідимо (А. Головко).
2. Пас. до прощу́пувати.
Словник української мови (СУМ-20)