прояснятися
ПРОЯСНЯ́ТИСЯ, я́ється і ПРОЯ́СНЮВАТИСЯ, юється, недок., ПРОЯСНИ́ТИСЯ, и́ться, док.
1. чим і без дод. Ставати світлим, не похмурим при появі сонця, місяця, зірок або звільняючись від хмар, туману і т. ін. (про небо, обрій і т. ін.).
Темніло небо, а потім звільна прояснювалося зорями (І. Франко);
Небо щодалі більш прояснювалось (Л. Юхвід);
Емрель помітила, що пітьма прояснюється (Н. Королева);
Було ще трохи зарано; ледве що зоріло, а темні сумраки [сумерки] ще не зовсім прояснилися (Н. Кобринська);
Далекі далі – від хмари хмурніли і враз прояснились. Бо їм же сонце з-за хмари звістку давало (П. Тичина);
* Образно. Хмарка на чолі Семенця прояснюється (С. Васильченко);
// безос.
Надворі виднішало та прояснювалось (І. Нечуй-Левицький);
Після кількох сльотливих днів прояснилося (Я. Галан);
Цілий тиждень дощило, але в суботу почало прояснятися (У. Самчук).
2. Ставати легким, доступним для розуміння; з'ясовуватися.
Починає прояснятися картина руху глибинних вод (з наук.-попул. літ.);
– Дещо прояснюється в твоїй філософїї, починаю розуміти (О. Донченко);
Праця ввела мене в тайники темні, .. Нею дива прояснилися земні, Загадка нужди людської стара (І. Франко);
Тепер усе прояснилося, а тоді ж ще ніхто не знав, чому німці так швидкувалися [поспішали] взяти Севастополь саме в ті грудневі дні (В. Кучер).
3. Ставати виразно, чітко видимим.
На дворищі видніло. з темряви прояснялись контури ясенів (С. Васильченко).
4. Ставати чітким, виразним, логічним (про мислення, думки, свідомість і т. ін.).
Остаточно прояснюється свідомість, і незаможник розуміє, що “настав гарний час” (В. Еллан-Блакитний);
Марія відчула, як зсувається з її грудей тяжкий камінь жури, як прояснюється стомлений мозок і повертається тихій спокій (Р. Іваничук);
Єремія зирнув на червінці, і його думки прояснились (І. Нечуй-Левицький);
Щось почало прояснюватися у наших головах, щось неусвідомлене ще, але вже відчутне входило в наші молоді душі (Б. Антоненко-Давидович);
Випита рідина полум'ям обпекла горло, потім те полум'я шугонуло в голову, мозок прояснився (І. Волошин);
// безос., перев. у сполуч. зі сл. в голові.
Гаряча хвиля б'є до серця, в голові прояснюється. Він не хоче вмирати. Він хоче жити (М. Коцюбинський);
Холодний .. душ значно освіжив хворого. В голові трохи прояснилося, нестерпний біль у скронях ущух (С. Добровольський).
5. чим і без дод., перен. Виходити із стану байдужості, ставати радісним, веселим; пожвавлюватися.
І блідолиці паничі, стрінувшися з нею, оживають, проясняються й геть-геть проводять її своїми очима (Панас Мирний);
Люди серцем прояснялись, в долоні плескали мені (П. Тичина);
Захар прояснюється, виголене ради врочистого дня лице веселіє (К. Гордієнко);
Світолюб води напився, ясним зором прояснився (Н. Забіла);
// у сполуч. зі сл. думки, думи і т. ін. Ставати приємнішими, веселішими.
Коли не раз сиділа [пані] над своєю роботою й укладала .. нитку за ниткою, а з-під її пальців виходили гладенькі червоні листочки й квіти, то й думки її хорошіли й прояснювалися (Н. Кобринська);
Гарне було місце, дуже мені подобався цей затишок, і тепер, згадуючи його під хмурим північним небом, прояснились мої думи і заграло українське серце (О. Стороженко);
// Ставати радісним, незатьмареним, веселим (про очі, обличчя, погляд і т. ін.).
Устина задумалась. Суворо насуплені її оченята почали прояснятися знову (С. Васильченко);
Орфей натхненно співав серед кола людей. І прояснялися лиця, горіли очі (О. Бердник);
Антон довго сидів з листом, глибоко замислений. Лице то прояснювалось, то знову ставало похмурим і зосередженим (Д. Ткач);
Зелепуга ще хвилю посидів на колоді зі звішеною головою, але звільна погляд його прояснився (І. Франко);
// безос., у сполуч. зі сл. на душі, в душі. Ставати веселим, радісним (про людину).
Данило і Григорій посміхаються, а в Левка прояснюється на душі: виходить, ще Бог милував його від слідчої кімнати (М. Стельмах);
В душі Мусія .. враз прояснилося. Догадався: хтось із хлопців кинувся навтьоки (В. Речмедін).
6. тільки недок. Пас. до проясня́ти, проя́снювати 1, 2, 4, 5.
Словник української мови (СУМ-20)