прояснятися

ПРОЯСНЯ́ТИСЯ, я́ється і ПРОЯ́СНЮВАТИСЯ, юється, недок., ПРОЯСНИ́ТИСЯ, и́ться, док.

1. чим і без дод. Ставати світлим, не похмурим при появі сонця, місяця, зірок або звільняючись від хмар, туману і т. ін. (про небо, обрій і т. ін.).

Темніло небо, а потім звільна прояснювалося зорями (І. Франко);

Небо щодалі більш прояснювалось (Л. Юхвід);

Емрель помітила, що пітьма прояснюється (Н. Королева);

Було ще трохи зарано; ледве що зоріло, а темні сумраки [сумерки] ще не зовсім прояснилися (Н. Кобринська);

Далекі далі – від хмари хмурніли і враз прояснились. Бо їм же сонце з-за хмари звістку давало (П. Тичина);

* Образно. Хмарка на чолі Семенця прояснюється (С. Васильченко);

// безос.

Надворі виднішало та прояснювалось (І. Нечуй-Левицький);

Після кількох сльотливих днів прояснилося (Я. Галан);

Цілий тиждень дощило, але в суботу почало прояснятися (У. Самчук).

2. Ставати легким, доступним для розуміння; з'ясовуватися.

Починає прояснятися картина руху глибинних вод (з наук.-попул. літ.);

– Дещо прояснюється в твоїй філософїї, починаю розуміти (О. Донченко);

Праця ввела мене в тайники темні, .. Нею дива прояснилися земні, Загадка нужди людської стара (І. Франко);

Тепер усе прояснилося, а тоді ж ще ніхто не знав, чому німці так швидкувалися [поспішали] взяти Севастополь саме в ті грудневі дні (В. Кучер).

3. Ставати виразно, чітко видимим.

На дворищі видніло. з темряви прояснялись контури ясенів (С. Васильченко).

4. Ставати чітким, виразним, логічним (про мислення, думки, свідомість і т. ін.).

Остаточно прояснюється свідомість, і незаможник розуміє, що “настав гарний час” (В. Еллан-Блакитний);

Марія відчула, як зсувається з її грудей тяжкий камінь жури, як прояснюється стомлений мозок і повертається тихій спокій (Р. Іваничук);

Єремія зирнув на червінці, і його думки прояснились (І. Нечуй-Левицький);

Щось почало прояснюватися у наших головах, щось неусвідомлене ще, але вже відчутне входило в наші молоді душі (Б. Антоненко-Давидович);

Випита рідина полум'ям обпекла горло, потім те полум'я шугонуло в голову, мозок прояснився (І. Волошин);

// безос., перев. у сполуч. зі сл. в голові.

Гаряча хвиля б'є до серця, в голові прояснюється. Він не хоче вмирати. Він хоче жити (М. Коцюбинський);

Холодний .. душ значно освіжив хворого. В голові трохи прояснилося, нестерпний біль у скронях ущух (С. Добровольський).

5. чим і без дод., перен. Виходити із стану байдужості, ставати радісним, веселим; пожвавлюватися.

І блідолиці паничі, стрінувшися з нею, оживають, проясняються й геть-геть проводять її своїми очима (Панас Мирний);

Люди серцем прояснялись, в долоні плескали мені (П. Тичина);

Захар прояснюється, виголене ради врочистого дня лице веселіє (К. Гордієнко);

Світолюб води напився, ясним зором прояснився (Н. Забіла);

// у сполуч. зі сл. думки, думи і т. ін. Ставати приємнішими, веселішими.

Коли не раз сиділа [пані] над своєю роботою й укладала .. нитку за ниткою, а з-під її пальців виходили гладенькі червоні листочки й квіти, то й думки її хорошіли й прояснювалися (Н. Кобринська);

Гарне було місце, дуже мені подобався цей затишок, і тепер, згадуючи його під хмурим північним небом, прояснились мої думи і заграло українське серце (О. Стороженко);

// Ставати радісним, незатьмареним, веселим (про очі, обличчя, погляд і т. ін.).

Устина задумалась. Суворо насуплені її оченята почали прояснятися знову (С. Васильченко);

Орфей натхненно співав серед кола людей. І прояснялися лиця, горіли очі (О. Бердник);

Антон довго сидів з листом, глибоко замислений. Лице то прояснювалось, то знову ставало похмурим і зосередженим (Д. Ткач);

Зелепуга ще хвилю посидів на колоді зі звішеною головою, але звільна погляд його прояснився (І. Франко);

// безос., у сполуч. зі сл. на душі, в душі. Ставати веселим, радісним (про людину).

Данило і Григорій посміхаються, а в Левка прояснюється на душі: виходить, ще Бог милував його від слідчої кімнати (М. Стельмах);

В душі Мусія .. враз прояснилося. Догадався: хтось із хлопців кинувся навтьоки (В. Речмедін).

6. тільки недок. Пас. до проясня́ти, проя́снювати 1, 2, 4, 5.