прояснілий

ПРОЯСНІ́ЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до проясні́ти.

На прояснілому небі із-за Собачих Ярів підійметься.. здоровенний, як макуха, місяць... (С. Васильченко);

В очах у Стьопіна, синіх, уже прояснілих, проступали зрадливі сльози (Ю. Збанацький);

Він [поранений] уже.. впізнавав своїх господинь: бабусю Ганну та Оксанку. Часом по кілька хвилин стежив за ними прояснілим поглядом (В. Козаченко);

Комісарові, видно, одразу полегшало на душі. Рушив ходити по підвалу, схвильований, прояснілий (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me