проясняти

ПРОЯСНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПРОЯ́СНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОЯСНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., що.

1. Робити легким, доступним для розуміння що-небудь; з'ясовувати.

Пояснення вчителя повинні органічно сплітатися з текстом, – немов випливати з тексту, прояснюючи його (з наук. літ.);

// Розкривати суть, зміст чого-небудь.

Проведені експеременти доводять можливість ефективного полювання на мамонтів у пізньому палеоліті та прояснюють ряд принципових питань щодо характеру полювання та способів переробки його продуктів (з наук. літ.).

2. перен. Робити чітким, виразним, логічним (мислення, думки, свідомість і т. ін.).

Мова – гостра ідейна зброя. Мовою можна отруїти свідомість – і піднести її, прояснити, оздоровити (М. Рильський);

Дихнув легіт, запах незнайомих квітів проник у груди, прояснив свідоміст (О. Бердник).

3. Робити радісним, незатьмареним, веселим (обличчя, погляд і т. ін.).

– Тебе ж прошу я, пане Турне! Покинь к Лавинії любов І проясни чоло нахмурне [нахмурене] (І. Котляревський);

Лагідна ухмилка прояснила його подобу (Олесь Досвітній);

Думка про це тільки ще більше прояснила й без того ясно-прозорий сонячний настрій, що наскрізь пронизував Максима.

4. спец. Робити виразним, видимим що-небудь.

Прояснити контури на малюнку.

5. спец. Робити прозорим, чистим (вино, сік і т. ін.).

Перед реалізацією або зберіганням вино прояснюють, щоб воно було цілком прозорим і чистим (з наук. літ.);

Приготування прозорих бульйонів відрізняється від приготування звичайних тільки тим, що їх прояснюють (з навч. літ.).

6. рідко. Робити що-небудь світлим, не похмурим.

Дрібоньке [дрібненьке] світло, що спадало з одної малої на стіні завішаної лампини, проясняло лише блідо нутро хатини (О. Кобилянська);

* Образно. Не забудь, не забудь Юних днів, днів весни, – Путь життя, темну путь Проясняють вони (І. Франко);

Джордано Бруно, Коперник, .. Фур'є – їх ідеї, їхнє прекрасне, сповнене героїзму життя прояснювало довколишній туман (П. Колесник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проясняти — проясня́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. проясняти — -яю, -яєш і прояснювати, -юю, -юєш, недок., прояснити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 Робити легким для розуміння що-небудь; з'ясовувати. 2》 перен. Робити чітким, виразним, логічним (мислення, думки, свідомість і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проясняти — З'ЯСО́ВУВАТИ (досліджуючи, робити ясним, зрозумілим), ВИЯСНЯ́ТИ, ВИЯ́СНЮВАТИ, ПРОЯСНЯ́ТИ, ПРОЯ́СНЮВАТИ, ВИСВІ́ТЛЮВАТИ. — Док.: з'ясува́ти, ви́яснити, проясни́ти, ви́світлити. Словник синонімів української мови
  4. проясняти — Проясня́ти, -ня́ю, -єш сов. в. прояснити, -ню́, -ниш, гл. Прояснять, прояснить. Проясни чоло нахмурне. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка