проіржавлений
ПРОІРЖА́ВЛЕНИЙ, ПРОРЖА́ВЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до проіржа́вити, проржави́ти.
Він стоїть біля стрункої берези .. і придивляється до того, як витанцьовує у старенькій, уже проіржавленій на боках дійниці струмочок прозорого березового соку (Ю. Збанацький).
2. у знач. прикм., перен. Укритий плямами кольору іржі.
Ставить [сторож] на стіл ближче до Шкапонда півока горілки, кособоку чарку, хлібину і брусок жовтого, проіржавленого сала (М. Стельмах);
Безпліддя гір проржавлене й руде (М. Бажан).
Словник української мови (СУМ-20)