проіржавлений
ПРОІРЖА́ВЛЕНИЙ, ПРОРЖА́ВЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до проіржа́вити, проржави́ти.
Він стоїть біля стрункої берези .. і придивляється до того, як витанцьовує у старенькій, уже проіржавленій на боках дійниці струмочок прозорого березового соку (Ю. Збанацький).
2. у знач. прикм., перен. Укритий плямами кольору іржі.
Ставить [сторож] на стіл ближче до Шкапонда півока горілки, кособоку чарку, хлібину і брусок жовтого, проіржавленого сала (М. Стельмах);
Безпліддя гір проржавлене й руде (М. Бажан).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проіржавлений — проіржа́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- проіржавлений — проржавлений, -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до проіржавити, проржавити. 2》 у знач. прикм., перен. Вкритий плямами кольору іржі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проіржавлений — ПРОІРЖА́ВЛЕНИЙ, ПРОРЖА́ВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до проіржа́вити, проржави́ти. Він стоїть біля стрункої берези.. і придивляється до того, як витанцьовує у старенькій, уже проіржавленій на боках дійниці струмочок прозорого березового соку (Збан. Словник української мови в 11 томах