прудкокрилий
ПРУДКОКРИ́ЛИЙ, а, е.
Який має прудкі крила.
Сміх літав, мов прудкокрила ластівка по селу, від танка до танка (Ю. Бедзик);
Прудкокрилі птахи літали понад самою водою (Ю. Мушкетик);
* Образно. Як сарна, ти струнка і мила, .. До тебе думка прудкокрила Летить (О. Олесь);
– Вітри мої! Брати мої любі, милі. Вольні, прудкокрилі! (П. Тичина).
Словник української мови (СУМ-20)