прудководий

ПРУДКОВО́ДИЙ, а, е.

Який має прудку течію.

Гей, Удай-річко прудковода! (І. Манжура);

– Втрачаю свідомість, – сказав Орлюк тривожно й голосно, неначе щоб пробудити, зупинити прудководу річку (О. Довженко).

Значення в інших словниках

1. прудководий — прудково́дий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. прудководий — -а, -е. Який має прудку течію.  Великий тлумачний словник сучасної мови