прудководий

ПРУДКОВО́ДИЙ, а, е.

Який має прудку течію.

Гей, Удай-річко прудковода! (І. Манжура);

– Втрачаю свідомість, – сказав Орлюк тривожно й голосно, неначе щоб пробудити, зупинити прудководу річку (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прудководий — прудково́дий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. прудководий — -а, -е. Який має прудку течію. Великий тлумачний словник сучасної мови