прудкобіжний
ПРУДКОБІ́ЖНИЙ, а, е, поет.
Стрімкий, бистрий.
Кіньми правує [діва], Випереджаючи в гоні шаленім вітри прудкобіжні (М. Зеров);
Прудкобіжний кліпер вийшов з бою (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прудкобіжний — прудкобі́жний прикметник Орфографічний словник української мови
- прудкобіжний — -а, -е, поет. Стрімкий, бистрий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прудкобіжний — ШВИДКИ́Й (про людей, тварин, засоби пересування тощо — який швидко біжить, летить, пливе, їде, здатний це робити), СТРІМКИ́Й, СТРІМЛИ́ВИЙ рідше, СКО́РИЙ, БИ́СТРИЙ, ПРУДКИ́Й, ГІНКИ́Й, ХУТКИ́Й, ШПАРКИ́Й, РОЗГО́НИСТИЙ, ПОРСКИ́Й, ПОРСКЛИ́ВИЙ... Словник синонімів української мови