прудкобіжний
прудкобі́жний
-а, -е, поет.
Стрімкий, бистрий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прудкобіжний — прудкобі́жний прикметник Орфографічний словник української мови
- прудкобіжний — ПРУДКОБІ́ЖНИЙ, а, е, поет. Стрімкий, бистрий. Кіньми правує [діва], Випереджаючи в гоні шаленім вітри прудкобіжні (М. Зеров); Прудкобіжний кліпер вийшов з бою (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
- прудкобіжний — ШВИДКИ́Й (про людей, тварин, засоби пересування тощо — який швидко біжить, летить, пливе, їде, здатний це робити), СТРІМКИ́Й, СТРІМЛИ́ВИЙ рідше, СКО́РИЙ, БИ́СТРИЙ, ПРУДКИ́Й, ГІНКИ́Й, ХУТКИ́Й, ШПАРКИ́Й, РОЗГО́НИСТИЙ, ПОРСКИ́Й, ПОРСКЛИ́ВИЙ... Словник синонімів української мови