прудкобіжний

ПРУДКОБІ́ЖНИЙ, а, е, поет.

Стрімкий, бистрий.

Кіньми правує [діва], Випереджаючи в гоні шаленім вітри прудкобіжні (М. Зеров);

Прудкобіжний кліпер вийшов з бою (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. прудкобіжний — прудкобі́жний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. прудкобіжний — -а, -е, поет. Стрімкий, бистрий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прудкобіжний — ШВИДКИ́Й (про людей, тварин, засоби пересування тощо — який швидко біжить, летить, пливе, їде, здатний це робити), СТРІМКИ́Й, СТРІМЛИ́ВИЙ рідше, СКО́РИЙ, БИ́СТРИЙ, ПРУДКИ́Й, ГІНКИ́Й, ХУТКИ́Й, ШПАРКИ́Й, РОЗГО́НИСТИЙ, ПОРСКИ́Й, ПОРСКЛИ́ВИЙ...  Словник синонімів української мови