пря
ПРЯ, і, ж., заст., книжн.
1. Спір, змагання.
Став Гус перед ними! І окинув нечестивих Орліми очима .. “Чого мене – Чи на прю позвали? Чи дивиться на кайдани?..” (Т. Шевченко);
Мислителів найбільших і поетів На прю відважно викликала ти [Леся Українка] (М. Рильський);
// Запекла суперечка.
2. Боротьба, бій, борня.
Мільйони в бій, в останню прю Хто поведе? (Леся Українка).
◇ (1) Ви́ступити на прю (д) див. іти́;
Іти́ (става́ти, виступа́ти і т. ін.) / піти́ (ста́ти, ви́ступити і т. ін.) на прю див. іти́;
(2) Уста́ти на прю (д) див. става́ти.
Словник української мови (СУМ-20)