прягти

ПРЯГТИ́, пряжу́, пряже́ш і ПРЯ́ЖИТИ, жу, жиш, недок.

1. що. Готувати їжу з жиром на вогні, на жару без використання води; смажити, жарити.

Бідна Мотузиха не знала, на чому прягти яєчню для старих вередунів: чи на салі, чи на маслі (І. Нечуй-Левицький);

– Дьоготь, як олія, хоч млинці на ньому пряж (А. Іщук);

Заходився [Матвій] пояснювати, як треба пряжити куріпку в сметані (М. Стельмах);

// Прожарювати, смажити що-небудь на жаровні, сковороді.

Пряжити борошно; Пряжити насіння;

// перен. Піддавати катуванню вогнем (людину) і пекти.

Вона запевнилася, що її не топитимуть і не пряжитимуть на вогні (М. Коцюбинський);

– Як тільки що .. не так... закатую. Живим на вогні пряжитиму (В. Козаченко).

2. що. Довго кип'ятити, витримувати на малому жару в печі (молоко, вершки).

Стала на сковороді прягти молоко (Сл. Б. Грінченка).

3. кого, що і без прям. дод. Дуже палити, обпалювати променями (про сонце).

Сонце пряжило немилосердно.

4. діал. Роздивлятися, придивлятися.

Неначебто прийшла до їх масла купувати, а тут на дівку пряжу (Сл. Б. Грінченка).

5. тільки прягти́, кого, діал. Запрягати коней.

Значення в інших словниках

1. прягти — прягти́ дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прягти — (на вогні) смажити, просмажувати, прожарювати; (молоко) спряжувати; (вогнем) катувати; (- сонце) палити.  Словник синонімів Караванського
3. прягти — пряжу, пряжеш і пряжити, -жу, -жиш, недок. 1》 перех. Готувати їжу з жиром на вогні, на жару без використання води; смажити, жарити. || Прожарювати що-небудь на жаровні, сковороді. Пряжити борошно. Пряжити насіння. || перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прягти — КИП'ЯТИ́ТИ (нагрівати рідину, доводити її до кипіння); ПРЯГТИ́, ПРЯ́ЖИТИ (ПРА́ЖИТИ) (тривалий час, на малому жару — молоко, вершки). — Док.: скип'яти́ти, закип'яти́ти, прокип'яти́ти, спря́жити (спра́жити). Олію, дьоготь кип'ятили (І.  Словник синонімів української мови
5. прягти — Прягти́, пряжу́, -же́ш; пряг, прягла́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. прягти — Прягти, -жу, -жеш гл. 1) Жарить; топить (молоко). Прягли сало. Вщипне тіста, та на сковороду ув олію, аж шкварчить! та зараз і пряжеть. Кв. І. 16. Стала на сковороді прягти молоко. ХС. VII. 453. 2) Разглядывать, присматриваться.  Словник української мови Грінченка