прягтися
ПРЯГТИ́СЯ, пряжу́ся, пряже́шся і ПРЯ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, недок.
1. Готуватися з жиром на вогні, на жару без використання води; смажитися, жаритися.
Не треба кращої од бігоса потрави! Капусту січену до казана кладуть І ставлять на огонь .. М'ясива .. туди домішують. На доброму вогні усе це пряжиться... (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).
2. Перебувати в якому-небудь жаркому місці; грітися на сонці.
Було всі дні На черені Пряжусь та позіхаю (П. Гулак-Артемовський);
Михайло Михайлович міг пряжитись на всякому сонці, що давало йому тим більшу насолоду, чим дужче смалило (Л. Смілянський).
3. Пас. до прягти́ 1, 2, 5.
Словник української мови (СУМ-20)