Словник української мови у 20 томах

прягтися

ПРЯГТИ́СЯ, пряжу́ся, пряже́шся і ПРЯ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, недок.

1. Готуватися з жиром на вогні, на жару без використання води; смажитися, жаритися.

Не треба кращої од бігоса потрави! Капусту січену до казана кладуть І ставлять на огонь .. М'ясива .. туди домішують. На доброму вогні усе це пряжиться... (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).

2. Перебувати в якому-небудь жаркому місці; грітися на сонці.

Було всі дні На черені Пряжусь та позіхаю (П. Гулак-Артемовський);

Михайло Михайлович міг пряжитись на всякому сонці, що давало йому тим більшу насолоду, чим дужче смалило (Л. Смілянський).

3. Пас. до прягти́ 1, 2, 5.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. прягтися — прягти́ся дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. прягтися — пряжуся, пряжешся і пряжитися, -жуся, -жишся, недок. 1》 Готуватися з жиром на вогні, на жару без використання води; смажитися, жаритися. 2》 Перебувати в якому-небудь жаркому місці; грітися на сонці. 3》 Пас. до прягти, пряжити 1), 2), 6).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прягтися — ГРІ́ТИСЯ (зігрівати своє тіло), НАГРІВА́ТИСЯ, ЗІГРІВА́ТИСЯ (ЗОГРІВА́ТИСЯ), ОБІГРІВА́ТИСЯ, ОГРІВА́ТИСЯ, ЗАГРІВА́ТИСЯ діал.; ПРИГРІВА́ТИСЯ (перев.  Словник синонімів української мови