прягти
КИП'ЯТИ́ТИ (нагрівати рідину, доводити її до кипіння); ПРЯГТИ́, ПРЯ́ЖИТИ (ПРА́ЖИТИ) (тривалий час, на малому жару — молоко, вершки). — Док.: скип'яти́ти, закип'яти́ти, прокип'яти́ти, спря́жити (спра́жити). Олію, дьоготь кип'ятили (І. Котляревський); Заходилась прягти молоко (І. Нечуй-Левицький).
ПЕКТИ́ (надмірно гріти, обдавати жаром); ПАЛИ́ТИ, ПРОПІКА́ТИ, ЖА́РИТИ розм., СМА́ЖИТИ розм., СМАЛИ́ТИ розм. (сильніше); ПРИПІКА́ТИ (про сонце — дедалі сильніше); ПРЯГТИ́, ПРЯ́ЖИТИ (ПРА́ЖИТИ), ШКВА́РИТИ розм. (перев. про сонце). Сонце як огненная куля стоїть серед неба і не пече — пале (Панас Мирний); Сонце немов зупинилося в безхмарному небі, пропікаючи своїми гострими променями сіре каміння (В. Кучер); Як піднялося сонечко, що то вже жарило (Г. Квітка-Основ'яненко); Безжально смажило сонце (В. Минко); Сонце гріло, аж смалило (А. Кримський); Гаряче сонце пече, припікає, пражить, ніби у випаленій пустелі (Д. Бедзик); Сонце шкварило, як вогонь (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. грі́ти.
РОЗДИВЛЯ́ТИСЯ кого, що і без додатка (уважно оглядаючи, ознайомлюватися з кимсь, чимсь), ОБДИВЛЯ́ТИСЯ, РОЗГЛЯДА́ТИСЯ, РОЗГЛЯДА́ТИ розм., РОЗЗИРА́ТИСЯ розм.; ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, на кого-що і без додатка, ПРИГЛЯДА́ТИСЯ до кого-чого, кому, чому і без додатка, ПРИЗИРА́ТИСЯ діал., ПРЯГТИ́ (ПРЯ́ЖИТИ) на кого-що, діал. (намагаючись краще розглядіти, пізнатикогось, щось); ОГЛЯДА́ТИСЯ (ОБГЛЯДА́ТИСЯ розм.), ОЗИРА́ТИСЯ (ОБЗИРА́ТИСЯ розм.) (навколо себе). — Док.: роздиви́тися, обдиви́тися, розгляді́тися (розгля́нутися), роззирну́тися, придиви́тися, пригляді́тися, пригле́дітися розм. огля́нутися, огле́дітися розм. огляді́тися рідко обгляді́тися, обгля́нутися, озирнутися, обзирну́тися. Якусь хвилину вона мовчки роздивлялася Надію з голови до п'ят і щось зважувала (Я. Баш); Він почав обдивлятися навкруги (Панас Мирний); Артем, гріючи руки біля комина, розглядався по хаті (А. Головко); Парубки пильно розглядали по хаті (С. Васильченко); Кирик сидів закам'яніло, не роззирався довкола (П. Загребельний); Бачив (кобзар) перед собою сивуватого генерала, що придивлявся до всіх уважним поглядом, начебто впізнавав знайомих (С. Журахович); Приглядався (Сашко) до нитки в прядці, удаючи старечу далекозорість (Л. Смілянський); Неначебто прийшла до їх масла купувати, а тут на дівку пряжу (Словник Б. Грінченка); І козак почав оглядатися та озиратися у вечірній млі та вишукувати криницю (Марко Вовчок).
СМА́ЖИТИ (готувати м'ясо, рибу, овочі тощо на вогні без застосування води), ЖА́РИТИ, ШКВА́РИТИ, ПРЯГТИ́, ПРЯ́ЖИТИ (ПРА́ЖИТИ), ЗАСМА́ЖУВАТИ, ЗАЖА́РЮВАТИ (перев. окремою тушкою, великим шматком); ПРОСМА́ЖУВАТИ, УСМА́ЖУВАТИ (ВСМА́ЖУВАТИ) (до повної готовності); ПРИСМА́ЖУВАТИ, ПРИШКВА́РЮВАТИ (частково, трохи). — Док.: засма́жити, посма́жити, зажа́рити, пожа́рити, ужа́рити (вжа́рити), спрягти́, спря́жити (спра́жити), просма́жити, усма́жити (всма́жити), присма́жити, пришква́рити. Онися пішла в пекарню, звеліла смажити три гуски (І. Нечуй-Левицький); — В печах день і ніч топлять, жарять та шкварять, всяких кручеників заготовляють (О. Гончар); Сичала на столі бензинка, а на ній шкварчала яєчня, яку мистецьки вмів пряжити Савченко (М. Коцюбинський); — Дьоготь, як олія, хоч млинці на ньому пряж (А. Іщук); Добре просмажити м'ясо.
Словник синонімів української мови