прягти

прягти́

пряжу, пряжеш і пряжити, -жу, -жиш, недок.

1》 перех. Готувати їжу з жиром на вогні, на жару без використання води; смажити, жарити.

|| Прожарювати що-небудь на жаровні, сковороді. Пряжити борошно. Пряжити насіння.

|| перен. Піддавати катуванню вогнем (людину).

2》 перех. Довго кип'ятити, витримувати на малому жару в печі (молоко, вершки).

3》 перех. і неперех. Дуже палити, обпалювати променями (про сонце).

4》 неперех., діал. Роздивлятися, придивлятися.

5》 тільки прягти, перех., діал. Запрягати коней.

Значення в інших словниках

1. прягти — прягти́ дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прягти — (на вогні) смажити, просмажувати, прожарювати; (молоко) спряжувати; (вогнем) катувати; (- сонце) палити.  Словник синонімів Караванського
3. прягти — ПРЯГТИ́, пряжу́, пряже́ш і ПРЯ́ЖИТИ, жу, жиш, недок. 1. що. Готувати їжу з жиром на вогні, на жару без використання води; смажити, жарити. Бідна Мотузиха не знала, на чому прягти яєчню для старих вередунів: чи на салі, чи на маслі (І.  Словник української мови у 20 томах
4. прягти — КИП'ЯТИ́ТИ (нагрівати рідину, доводити її до кипіння); ПРЯГТИ́, ПРЯ́ЖИТИ (ПРА́ЖИТИ) (тривалий час, на малому жару — молоко, вершки). — Док.: скип'яти́ти, закип'яти́ти, прокип'яти́ти, спря́жити (спра́жити). Олію, дьоготь кип'ятили (І.  Словник синонімів української мови
5. прягти — Прягти́, пряжу́, -же́ш; пряг, прягла́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. прягти — Прягти, -жу, -жеш гл. 1) Жарить; топить (молоко). Прягли сало. Вщипне тіста, та на сковороду ув олію, аж шкварчить! та зараз і пряжеть. Кв. І. 16. Стала на сковороді прягти молоко. ХС. VII. 453. 2) Разглядывать, присматриваться.  Словник української мови Грінченка