прядка

ПРЯ́ДКА, и, ж.

1. Домашній верстат, призначений для ручного прядіння, який приводиться в рух ножним або ручним приводом.

Яка прядка, така й нитка (прислів'я);

В кімнаті .. скрізь розставлені і розкидані прилади до жіночих робіт: кросна, п'яльця, прядки, кужілки (Леся Українка);

Олена пряла. Боса нога ганяла колесо прядки (Григорій Тютюнник);

Гуркотіли в тиші прядки (А. Головко);

У західноукраїнських областях .. різьбою оздоблювалися вироби з дерева, вживані в хатньому побуті: миски, прядки, гребені для пряжі (з наук. літ.).

2. Те саме, що па́смо 1.

А що ті зачіси на голові, то й не списати пером які: .. і заплетена одна прядка, і знов друга прядка розплетена (Марко Вовчок);

– Як засне [чоловік], то сим ножем одріж у його [нього] прядку волосся і оддаси мені (О. Стороженко);

– А я ото посивіла отак, – додала Ольга Семенівна, перебираючи пальцями прядку сивого, як сніг, волосся (Г. Хоткевич);

Якщо стиснути в руці прядку еластичного волокна льону, то на ньому залишаються сліди пальців (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. прядка — пря́дка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири пря́дки  Орфографічний словник української мови
2. прядка — -и, ж. 1》 Хатній верстат, призначений для ручного прядіння, який приводиться в рух ножним або ручним приводом. 2》 Те саме, що пасмо 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прядка — Пристрій для ручного прядіння з ручним або ніжним приводом; уживана від часів середньовіччя.  Універсальний словник-енциклопедія
4. прядка — ПА́СМО (пучок волосся), ЖМУТ, ПОВІ́СМО, ПРЯ́ДКА, СТА́ЛКА (СТА́ЛЬКА) розм., СТАЛЬ діал. (довгого волосся). Уклін земний земній твоїй утомі І сивим пасмам серед чорних кіс! (М. Рильський); Вибився з-під картуза крилом грака жмут волосся (А.  Словник синонімів української мови
5. прядка — Пря́дка, -дки, -дці; -дки, -док  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. прядка — Пря́дка, -ки ж. 1) Прялка. Г. Барв. 251. Части ея: на ніжках лежитъ стільчик, подъ нимъ підніжок (педаль), отъ него къ верете́ну (валъ колеса) идетъ циганка. колесо со спицями стоитъ между двумя стовпчиками, стоящими на помянутомь стільчикові.  Словник української мови Грінченка