прядка

ПА́СМО (пучок волосся), ЖМУТ, ПОВІ́СМО, ПРЯ́ДКА, СТА́ЛКА (СТА́ЛЬКА) розм., СТАЛЬ діал. (довгого волосся). Уклін земний земній твоїй утомі І сивим пасмам серед чорних кіс! (М. Рильський); Вибився з-під картуза крилом грака жмут волосся (А. Шиян); З-під капелюха вибивалося повісмо білого волосся (Ю. Збанацький); — Як засне (чоловік), то сим ножем одріжеш у його прядку волосся і оддаси мені (О. Стороженко); З голови на плечі падали дві довгенькі косички, заплетені в три сталки (С. Чорнобривець). — Пор. па́тли.

ПА́СМО (прядива, ниток і т. ін.), ПОВІ́СМО, ЖМУТ, ПРЯ́ДКА, КУ́КЛА діал. (скручений пучок прядива). На столі перед Марусею були розкидані ножиці,.. червоні пасма заполочі (І. Нечуй-Левицький); На сволоці висять повісма прядива та вовни (Леся Українка); Семен тримав у руках мішок, жмут паклі й мотузку (А. Шиян); Брала (Марійка) за півціни чесати кукли прядива (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. прядка — пря́дка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири пря́дки  Орфографічний словник української мови
2. прядка — -и, ж. 1》 Хатній верстат, призначений для ручного прядіння, який приводиться в рух ножним або ручним приводом. 2》 Те саме, що пасмо 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прядка — ПРЯ́ДКА, и, ж. 1. Домашній верстат, призначений для ручного прядіння, який приводиться в рух ножним або ручним приводом. Яка прядка, така й нитка (прислів'я); В кімнаті ..  Словник української мови у 20 томах
4. прядка — Пристрій для ручного прядіння з ручним або ніжним приводом; уживана від часів середньовіччя.  Універсальний словник-енциклопедія
5. прядка — Пря́дка, -дки, -дці; -дки, -док  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. прядка — Пря́дка, -ки ж. 1) Прялка. Г. Барв. 251. Части ея: на ніжках лежитъ стільчик, подъ нимъ підніжок (педаль), отъ него къ верете́ну (валъ колеса) идетъ циганка. колесо со спицями стоитъ между двумя стовпчиками, стоящими на помянутомь стільчикові.  Словник української мови Грінченка