прядочка

ПРЯ́ДОЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до пря́дка.

Мені й дочку таку Бог послав з великої ласки своєї, що до всього здатна, прядочка у єї [неї] грає, веретенце шумить і дзижчить (Ганна Барвінок);

– Сидять мати край віконця, прядочка у їх грає, веретенце шумить (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. прядочка — пря́дочка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. прядочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до прядка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прядочка — Пря́дочка, -чки, -чці  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. прядочка — Прядочка, -ки ж. ум. отъ прядка.  Словник української мови Грінченка