прямизна

ПРЯМИЗНА́, и́, ж.

1. Абстр. ім. до прями́й 1.

Лінійку порівнюють з променем світла, який вважається еталоном прямизни (з наук.-попул. літ.).

2. Властивість за знач. прями́й 1.

Столяр, щоб перевірити прямизну виструганої планки, розглядає її “на світло” (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. прямизна — прямизна́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. прямизна — -и, ж. 1》 Абстр. ім. до прямий 1). 2》 Властивість за знач. прямий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови