Словник української мови у 20 томах

прямокрилий

ПРЯМОКРИ́ЛИЙ, а, е.

1. Який має прямі крила (про комах).

Крім саранових, сільськогосподарським рослинам іноді шкодять коники, що, як і саранові, належать до ряду прямокрилих комах (з наук. літ.).

2. у знач. ім. прямокри́лі, лих, мн. Ряд комах, які мають гризучі ротові органи, дві пари прямих, добре розвинених крил і є небезпечними шкідниками сільськогосподарських культур та лісових рослин.

До ряду прямокрилих залічують таких комах: сарану, коників, цвіркунів (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. прямокрилий — прямокри́лий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. прямокрилий — -а, -е. Який має прямі крила (про комах).  Великий тлумачний словник сучасної мови