прямокутний
ПРЯМОКУ́ТНИЙ, а, е.
Який має прямий кут або прямі кути.
Відносно величини кутів трикутники бувають гострокутні, коли всі кути гострі, прямокутні, коли серед кутів є прямий (з навч. літ.);
З порога в прямокутному блискучому свічаді він бачив усю свою постать (В. Підмогильний);
Серед вимірювальних інструментів прямокутний косинець займає, так би мовити, найпочесніше місце (з наук.-попул. літ.);
У третій чверті V тис. з'являються наземні будівлі прямокутної форми (з наук. літ.);
Підступи до міста являли собою чисте поле.., перетнуте цілим рядом прямокутних лісових смуг (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)