прямокутний

ПРЯМОКУ́ТНИЙ, а, е.

Який має прямий кут або прямі кути.

Відносно величини кутів трикутники бувають гострокутні, коли всі кути гострі, прямокутні, коли серед кутів є прямий (з навч. літ.);

З порога в прямокутному блискучому свічаді він бачив усю свою постать (В. Підмогильний);

Серед вимірювальних інструментів прямокутний косинець займає, так би мовити, найпочесніше місце (з наук.-попул. літ.);

У третій чверті V тис. з'являються наземні будівлі прямокутної форми (з наук. літ.);

Підступи до міста являли собою чисте поле.., перетнуте цілим рядом прямокутних лісових смуг (В. Кучер).