прямокутний

прямоку́тний

-а, -е.

Який має прямий кут або прямі кути. Прямокутний трикутник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прямокутний — прямоку́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. прямокутний — [пр’амокутнией] м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. прямокутний — ПРЯМОКУ́ТНИЙ, а, е. Який має прямий кут або прямі кути. Відносно величини кутів трикутники бувають гострокутні, коли всі кути гострі, прямокутні, коли серед кутів є прямий (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах