прямокутний
прямоку́тний
-а, -е.
Який має прямий кут або прямі кути. Прямокутний трикутник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прямокутний — прямоку́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- прямокутний — [пр’амокутнией] м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- прямокутний — ПРЯМОКУ́ТНИЙ, а, е. Який має прямий кут або прямі кути. Відносно величини кутів трикутники бувають гострокутні, коли всі кути гострі, прямокутні, коли серед кутів є прямий (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах