Словник української мови у 20 томах

прямокутник

ПРЯМОКУ́ТНИК, а, ч.

Чотирикутник, у якого всі кути прямі.

Паралелограм, в якого всі кути прямі, називається прямокутником (з навч. літ.);

// Предмет, силует, т. ін., який має форму такого чотирикутника.

Тарас зупинився біля порогу. Лице невиразно біліло на тлі темного прямокутника дверей (В. Винниченко);

В однім кінці двоє копачів докінчували копати канаву і зводити кінці її прямокутника (М. Івченко);

Відзначені прямокутниками освітлених вікон, за станцією чорніли низькі корпуси (Ю. Шовкопляс);

Падали на зелене сукно барвисті прямокутники карт, даруючи одним багатство, а в інших відбираючи останнє (З. Тулуб);

Сіра колона довгим прямокутником спускається в долину й поринає в молочному тумані (П. Колесник).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. прямокутник — прямоку́тник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. прямокутник — див. ПАРАЛЕЛОГРАМ; (рівнобічний) квадрат.  Словник синонімів Караванського
  3. прямокутник — -а, ч. Чотирикутник, у якого всі кути прямі. || Який має форму такого чотирикутника.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прямокутник — Простокутник  Словник чужослів Павло Штепа
  5. прямокутник — Паралелограм, у якого всі внутрішні кути є прямими.  Універсальний словник-енциклопедія
  6. прямокутник — Прямоку́тник, -ка  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. прямокутник — рос. прямоугольник термін, який використовують під час аналізу кон'юнктури фінансових ринків для позначення динаміки цін. У графічному зображенні він набирає форми прямокутника.  Eкономічна енциклопедія