прямокутник
ПРЯМОКУ́ТНИК, а, ч.
Чотирикутник, у якого всі кути прямі.
Паралелограм, в якого всі кути прямі, називається прямокутником (з навч. літ.);
// Предмет, силует, т. ін., який має форму такого чотирикутника.
Тарас зупинився біля порогу. Лице невиразно біліло на тлі темного прямокутника дверей (В. Винниченко);
В однім кінці двоє копачів докінчували копати канаву і зводити кінці її прямокутника (М. Івченко);
Відзначені прямокутниками освітлених вікон, за станцією чорніли низькі корпуси (Ю. Шовкопляс);
Падали на зелене сукно барвисті прямокутники карт, даруючи одним багатство, а в інших відбираючи останнє (З. Тулуб);
Сіра колона довгим прямокутником спускається в долину й поринає в молочному тумані (П. Колесник).
Словник української мови (СУМ-20)