пряничник ПРЯ́НИЧНИК, а, ч., спец. Той, хто пече або продає пряники. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках пряничник — пря́ничник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови пряничник — -а, ч. Той, хто пече або продає пряники. Великий тлумачний словник сучасної мови