1. Словник української мови у 20 томах

пряничник

ПРЯ́НИЧНИК, а, ч., спец.

Той, хто пече або продає пряники.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пряничник — пря́ничник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пряничник — -а, ч. Той, хто пече або продає пряники. Великий тлумачний словник сучасної мови