пряничник

пря́ничник

-а, ч.

Той, хто пече або продає пряники.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пряничник — пря́ничник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пряничник — ПРЯ́НИЧНИК, а, ч., спец. Той, хто пече або продає пряники. Словник української мови у 20 томах