псальма

ПСА́ЛЬМА, и, ж.

Покладений на музику псалом; вокальний твір перев. духовного змісту.

Панотець тихенько собі сидить та думає або молитви шепче, а то псальми співає – так хороше, Господи (Марко Вовчок);

[Співець:] Чи знаєш ти, чия се в мене арфа?.. Либонь ще сам Давид грав на сій арфі, співаючи на Божу славу псальми! (Леся Українка);

У напівтемній церкві .. люди співали псальми, молячи Бога, щоб допоміг здолати ворога, щоб врятував їхніх синів від кулі на полі ратному (П. Кочура);

Старець співав жалісливим голосом псальму (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. псальма — пса́льма іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. псальма — див. псалом  Словник церковно-обрядової термінології
3. псальма — -и, ж. Покладений на музику псалом; вокальний твір перев. духовного змісту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. псальма — (польс. psalm — псалом) — побутова духовна пісня, поширена в Бєларусі, Польщі, Росії, Україні з середини XVII ст. Збірка П. — 'Псалтир рифмотворна' В.Титова на вірші С.Полоцького.  Словник-довідник музичних термінів
5. псальма — Пса́льма, -ми; пса́льми, псальм  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. псальма — Псальма, -ми ж. 1) = псалом. Псалтирня псальма. К. ХП. 58. 2) Духовная пѣснь. Пан отець тихенько собі сидить та думає.... а то псальми співає — так хороше, Господи! МВ. І. 18.  Словник української мови Грінченка