псилофіти
ПСИЛОФІ́ТИ, ів, мн.
Найдавніша група вимерлих наземних дрібних чи середньої величини трав'янистих або деревоподібних рослин без коренів з гіллястими стеблами – голими або з примітивним щетинистим листям.
Від псилофітів походять усi вищi споровi рослини (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)