псюга
ПСЮ́ГА, и, ч. і ж., зневажл.
Збільш. до пес.
Кіт наїживсь, кіт навскач, Псюга – доганяти (С. Олійник);
Альоша рвонувся в захопленні до цього хороброго псюги (І. Микитенко).
Словник української мови (СУМ-20)ПСЮ́ГА, и, ч. і ж., зневажл.
Збільш. до пес.
Кіт наїживсь, кіт навскач, Псюга – доганяти (С. Олійник);
Альоша рвонувся в захопленні до цього хороброго псюги (І. Микитенко).
Словник української мови (СУМ-20)